Я, окрім тебе, іншої не маю.
Твоїм ім’ям нікого не назву!
Україно, Вітчизно, милий краю,
Тобою лиш болію і живу.
Тобою лиш горджусь показно і свідомо,
Як скарбом, даним долею мені,
Як островом на морі життєвому,
Куди ведуть дороги всі додому.
До вогнища в батьківськім курені.
Хто я такий? Клітина
твої крові,
Енергій творчих
миттєва іскра,
Слабенький
звук в твоїй дзвінковій мові,
В
одвічнім змагу кривди і добра.
Кріпи ж мене надією своєю,
Думки мої нащадкам передай!
Над серцем моїм, змішаним з землею,
Вони про тебе думають нехай.
Немає коментарів:
Дописати коментар