Інерція серця

А я все пишу та нудьгую

За тим, чого не написав.

Буває, навіть в снах віршую…

Проснуся – все позабував.

Та й добре, що щезають з тями

Наспіх римовані рядки:

Могили, сили, грами, ями –

Скучні слова, сумні рядки.

Бо скаже хтось: «Не мав роботи,

Снував думки по манівцях…»

Вірші, вірші – до Правди сходи,

Оздоби до її лиця.

Тобі ж до неї не долізти,

Хоч шкіру поздирай з колін!..

Хай підождуть твої успіхи,

Тепер уже не спішно їм.